Вогнегасники

Вогнегасники: нові вимоги безпеки, які потрібно знати

Вогнегасники вже понад 160 років захищають наші життя та майно від загроз пожежі. Перший такий пристрій був запатентований 7 лютого 1863 року в штаті Вірджинія, США, що вважається Днем народження вогнегасника. Сьогодні ці пристрої є одним з найдієвіших первинних засобів пожежогасіння, що дозволяє ефективно боротися з невеликими загораннями до прибуття великої пожежної техніки.

У сучасному світі існує п'ять основних видів вогнегасників: вуглекислотні, повітряно-пінні, порошкові, водні та аерозольні. Зокрема, вогнегасники порошкові є найбільш універсальними та можуть гасити майже всі класи пожеж, включаючи електроустаткування під напругою до 1000 В. Вони поділяються на різні моделі залежно від об'єму: від малогабаритних ВП-1 до промислових ВП-9 і навіть пересувних ВП-50 та ВП-100. Водночас вогнегасники вуглекислотні, такі як ВВК-1,4, ВВК-5 чи ВВК-28, особливо ефективні для гасіння пожеж електрообладнання.

У цій статті ми розглянемо нові вимоги безпеки до вогнегасників у 2025 році, правила їх розміщення та використання, а також надамо рекомендації щодо вибору найбільш підходящих моделей для різних типів приміщень. Також ви дізнаєтесь про терміни придатності та правила обслуговування цих важливих засобів безпеки.

Огляд нових вимог до вогнегасників у 2025 році

У 2025 році відбулися суттєві зміни у нормативній базі щодо вогнегасників. Ці зміни стосуються як переносних, так і пересувних моделей, а також їх сертифікації, маркування та правил експлуатації. Для власників важливо розуміти ці оновлення, щоб забезпечити належний рівень протипожежного захисту своїх об'єктів та уникнути порушень законодавства.

Зміни у ДСТУ та технічних регламентах

Відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 08.04.2025 № 56, з 1 вересня 2025 року набуває чинності новий національний стандарт ДСТУ 9318:2025 «Вогнегасники переносні водяні, водопінні та порошкові іскробезпечні для використання в середовищах з жорсткими умовами. Загальні технічні вимоги та методи випробування». Цей стандарт впроваджує підвищені вимоги до вогнегасників, що використовуються у середовищах з особливо складними умовами експлуатації.

Крім того, значні зміни відбулися у Технічному регламенті засобів цивільного захисту, дія якого поширюється на переносні та пересувні вогнегасники. Згідно з цим документом, вогнегасники можуть бути надані на ринку лише за умови їх відповідності встановленим вимогам. Особливо важливо, що виробники зобов'язані забезпечувати відповідність вогнегасників суттєвим вимогам, зазначеним у додатку 1 Технічного регламенту.

Варто зазначити, що ці зміни безпосередньо стосуються всіх типів вогнегасників, включаючи порошкові (ВП) та вуглекислотні (ВВК) моделі. Зокрема, оновлені вимоги визначають порядок оцінки відповідності засобів цивільного захисту, а також встановлюють чіткі правила маркування знаком відповідності технічним регламентам.

Також згідно з оновленими стандартами, вогнегасні речовини повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 615:2017, ДСТУ EN 1568-1:2018, ДСТУ EN 1568-2:2018, ДСТУ EN 1568-3:2018, ДСТУ EN 1568-4:2018, ДСТУ 3958:2015 та ДСТУ 5092:2008. Це забезпечує єдині вимоги до якості та безпеки вогнегасних речовин, що використовуються у вогнегасниках.

Обов'язковість сертифікації для моделей ВП та ВВК

Відповідно до оновлених нормативів 2025 року, всі вогнегасники, що реалізуються на території України, повинні обов'язково мати сертифікацію. Це гарантує їхню відповідність технічним стандартам і безпеку у використанні. Основні вимоги до сертифікації включають наявність маркування й сертифікату ДСНС України, а також відповідність вимогам ДСТУ 3675-98 або ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) та ГОСТ 12.2.037-78.

Виробники та постачальники вогнегасників зобов'язані гарантувати відповідність виготовленої продукції вимогам документів, що підтверджують якість та безпечність продукції. Також вони мають надавати покупцю експлуатаційну та технічну документацію на вогнегасники і гарантувати їх роботу з дати реалізації до першого гарантійного терміну обслуговування.

Технічне обслуговування вогнегасників має здійснюватися пунктами технічного обслуговування вогнегасників (ПТОВ), що мають відповідну ліцензію з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. При цьому виробники або постачальники зобов'язані забезпечити проведення технічного обслуговування вогнегасників відповідно до ДСТУ 4297:2004 на всій території України.

Важливо відзначити, що використання несертифікованих вогнегасників заборонено, а перед розміщенням на об'єкті вони повинні пройти первинний огляд особою, відповідальною за пожежну безпеку.

Вимоги до маркування та інструкцій

Вимоги до маркування вогнегасників містяться у ДСТУ 3675-98, ГОСТ 30612-99 та у Правилах експлуатації та типових нормах належності вогнегасників. Маркування проводиться для того, щоб споживач розумів призначення того чи іншого засобу пожежогасіння.

Згідно з оновленими вимогами, для маркування вогнегасників використовують фірмові ярлички (етикетки), які обов'язково мають містити таку інформацію:

вид вогнегасника (порошковий, вуглекислотний тощо), його марку;
заводський номер та дату виробництва;
повну назву фірми-виробника, її товарний знак;
вогнегасну здатність, вид вогнегасної речовини та температурний діапазон використання;
робочий тиск газовитискувача в корпусі;
технічні умови для вогнегасника;
точну повну масу вогнегасника;
вказівки щодо використання та техобслуговування.

Особливу увагу в нових вимогах приділено вказівкам з експлуатації, які зображаються у вигляді спеціальних піктограм з цифровим позначенням і містять як малюнки, так і словесні вказівки щодо дій для активізації вогнегасника. Також обов'язковими частинами маркування є застереження «Оберігати від впливу прямих сонячних променів і нагрівальних приладів» та напис «Перезарядити після будь-якого застосування».

Якщо на вогнегаснику пошкоджене маркування або відсутні пломби чи пристрої блокування, особа, відповідальна за пожежну безпеку на об'єкті, зобов'язана організувати технічне обслуговування такого вогнегасника.

Класифікація вогнегасників за типом вогнегасної речовини

Насамперед для ефективного захисту від пожеж важливо розуміти відмінності між різними типами вогнегасників. Залежно від вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на п'ять основних видів: порошкові, вуглекислотні, пінні, водяні та аерозольні.

Порошкові вогнегасники: ВП-1, ВП-5, ВП-9

Порошкові вогнегасники є найбільш універсальними засобами пожежогасіння. Вони здатні гасити пожежі класів A (тверді речовини), B (рідини), C (гази) та E (електрообладнання під напругою). Вогнегасним засобом виступає порошок з подрібненими солями і хлоридами натрію і калію, тальк або біла сажа.

Найпоширеніші моделі порошкових вогнегасників:

ВП-1: компактний переносний пристрій вагою близько 2 кг, з вогнегасною здатністю 0,7 А та 13В. Ідеальний для легкових автомобілів та малих приміщень.
ВП-5: має вагу 7,2 кг, з яких 5 кг припадає на вогнегасний заряд. Здатний гасити пожежі на площі до 15 м². Забезпечує викид струменя порошку на відстань не менше 3 метрів.
ВП-9: потужний вогнегасник вагою до 13 кг, здатний захистити площу до 45 м². Містить 9 кг вогнегасного порошку та забезпечує довжину струменя до 4,5 м.

Для більших приміщень та об'єктів доступні також пересувні моделі ВП-50 та ВП-100, що містять відповідно 50 та 100 кг вогнегасного порошку.

Термін служби порошкових вогнегасників становить 10 років, а діапазон робочих температур — від -20°C до +50°C. Проте варто пам'ятати, що порошкові вогнегасники не рекомендується застосовувати для обладнання, яке може вийти з ладу при попаданні порошку, зокрема для електронного обладнання, комп'ютерів та електромашин колекторного типу.

Вуглекислотні вогнегасники: ВВК-1,4, ВВК-5, ВВК-28

Вуглекислотні вогнегасники використовують діоксид вуглецю як вогнегасну речовину. Вони особливо ефективні для гасіння пожеж класу В (горючі рідини), С (гази) та Е (електрообладнання під напругою до 1000 В).

Основні моделі вуглекислотних вогнегасників:

ВВК-1,4 (ОУ-2): має вагу 5,3 кг, місткість корпусу 2,0 літра, заряд вогнегасної речовини 1,4 кг. Розрахований на гасіння пожеж у приміщеннях площею до 5 м².
ВВК-5: середня модель, що застосовується в офісах, архівах та музеях.
ВВК-28: потужний пересувний вогнегасник з зарядом 28 кг, здатний гасити пожежі класу В площею до 2,8 м².

Перевагою вуглекислотних вогнегасників є відсутність слідів після гасіння, що робить їх ідеальними для серверних, музеїв, архівів та офісних приміщень з оргтехнікою. Однак при використанні таких вогнегасників слід дотримуватися заходів безпеки, оскільки при виході з розтруба вуглекислота охолоджується до -65°C, що може спричинити обмороження. Крім того, після використання приміщення необхідно ретельно провітрити.

Тип вогнегасника	Класи пожеж	Діапазон температур	Термін служби
Порошковий	A, B, C, E	-20°C до +50°C	10 років
Вуглекислотний	B, C, E	-40°C до +50°C	10 років

Пінні, водяні та аерозольні моделі

Водопінні вогнегасники використовують 6%-ий розчин піноутворювача як заряд. Вони ефективні для гасіння пожеж класів А (тверді речовини) та В (горючі рідини). Принцип дії полягає в тому, що піна:

Ізолює вогонь від кисню
Охолоджує поверхню
Механічно впливає на полум'я

Проте їх не можна використовувати для гасіння електрообладнання під напругою, оскільки піна є провідником електричного струму. Строк служби водопінних вогнегасників становить 8 років.

Водяні вогнегасники є найбільш екологічно безпечними та придатні для гасіння пожеж класу А. Існують моделі з спеціальними добавками, які можна використовувати для гасіння пожеж класу В і навіть F (горіння олії та жирів). Дія компактного, розпиленого струменя викликає припинення горіння завдяки охолодженню температури речей та приміщень.

Аерозольні вогнегасники призначені для гасіння легкозаймистих рідин, твердих речовин і електрообладнання. Вони ефективні для більшості стандартних застосувань, але не підходять для гасіння лужних речовин, здатних горіти без доступу кисню.

Таким чином, правильний вибір типу вогнегасника залежить від класу можливої пожежі та особливостей приміщення чи об'єкта. Для забезпечення максимального захисту варто Купити вогнегасники різних типів відповідно до специфіки об'єкта та вимог пожежної безпеки.

Відповідність типів вогнегасників класам пожеж

"Під час застосування вогнегасника, придатного для гасіння пожежі електрообладнання, що перебуває під напругою електричного струму до 1000 В, необхідно дотримуватися рекомендацій, зазначених у паспорті на вогнегасник." — Міністерство внутрішніх справ України, Офіційний орган державної влади, регулятор пожежної безпеки

Правильний вибір вогнегасника для конкретної ситуації може врятувати життя та майно. Відповідно до ДСТУ EN 2:2014 «Класифікація пожеж», усі пожежі поділяються на п'ять класів залежно від виду матеріалів і речовин, що горять. Розуміння цієї класифікації допомагає вибрати найбільш ефективний вогнегасник для боротьби з конкретним типом займання.

Клас A: тверді речовини

До класу A належать пожежі твердих горючих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням. Це дерево, папір, текстиль, пластик та інші подібні матеріали.

Для гасіння пожеж класу A найефективнішими є:

Водяні вогнегасники — завдяки охолоджувальній дії води
Водопінні вогнегасники — піна ізолює вогонь від кисню та охолоджує поверхню
Порошкові вогнегасники (особливо з маркуванням ABC) — універсальні засоби, що ефективно витісняють кисень та охолоджують горючий матеріал

Зокрема, порошковий вогнегасник ВП-2 має вогнегасну здатність по класу A — 1А, що робить його ефективним для невеликих пожеж у приміщеннях.

Клас B: горючі рідини

Клас B охоплює пожежі рідких речовин або твердих речовин, які розтоплюються. Сюди належать бензин, масла, фарби, розчинники, спирти та інші подібні речовини.

Для боротьби з пожежами класу B рекомендуються:

Порошкові вогнегасники — пригнічують палаючі пари
Вуглекислотні вогнегасники — особливо ефективні для підкласу B1 (горючі рідини, що не змішуються з водою)
Пінні вогнегасники — створюють шар піни, що ізолює горючу рідину від повітря

Варто зазначити, що порошковий вогнегасник ОП-2 має вогнегасну здатність по класу B — 34В, що дозволяє йому гасити займання рідин на значній площі.

Клас C: гази

До класу C відносяться пожежі газоподібних речовин, таких як пропан, метан, природний газ, бутан тощо.

Для гасіння пожеж класу C найбільш придатні:

Порошкові вогнегасники — знижують концентрацію кисню
Вуглекислотні вогнегасники — ефективно придушують газове полум'я
Газові вогнегасники з інертними газами (аргоном або азотом)

Однак слід пам'ятати, що при гасінні газових пожеж найважливіше — перекрити джерело газу. Вогнегасники використовуються переважно для погашення залишкового полум'я.

Клас D: метали

Пожежі класу D — це горіння металів та їх сплавів, таких як магній, алюміній, натрій, калій тощо. Ці пожежі особливо небезпечні, оскільки метали можуть продовжувати горіти навіть без доступу кисню.

Для боротьби з пожежами класу D підходять:

Спеціальні порошкові вогнегасники з металевими пожежогасними речовинами (наприклад, хлоридом натрію)
Вогнегасники з D-порошком — спеціальні суміші для металевих пожеж

Важливо: вуглекислотні вогнегасники абсолютно неефективні для гасіння легких металів та їхніх сплавів, лужних та лужноземельних металів.

Клас E: електрообладнання

Хоча згідно з ДСТУ EN 2:2014 клас E офіційно вже не застосовується, на практиці цей термін все ще використовується для позначення пожеж, пов'язаних з електроустановками під напругою.

Для гасіння електрообладнання під напругою найкраще підходять:

Вуглекислотні вогнегасники — безпечні для гасіння установок під напругою до 10000 В (10 кВ)
Порошкові вогнегасники — безпечні для напруги до 1000 В
Аерозольні вогнегасники — компактні та безпечні для електрообладнання

Тип вогнегасника	Клас A	Клас B	Клас C	Клас D	Клас E
Порошковий (ABC)	✓	✓	✓	-	✓ (до 1000В)
Вуглекислотний вогнегасник	-	✓	✓	-	✓ (до 10000В)
Водопінний	✓	✓	-	-	-
Водяний	✓	-	-	-	-

Таким чином, універсальними вважаються вогнегасники з маркуванням АВСЕ, які здатні гасити більшість типів пожеж. Водночас важливо пам'ятати, що для максимальної безпеки приміщень різного призначення рекомендується Купити вогнегасники різних типів відповідно до специфіки потенційних загроз.

Технічні характеристики, які перевіряються у 2025 році

З технічної точки зору, вогнегасники підлягають регулярній перевірці низки параметрів, що гарантують їхню надійність та ефективність. У 2025 році ці перевірки стали більш ретельними відповідно до нових стандартів безпеки. Розглянемо головні технічні характеристики, на які звертають особливу увагу при перевірці.

Робочий тиск: мінімальні та максимальні значення

Робочий тиск – це тиск витісняючого газу в зарядженому вогнегаснику, необхідний для виходу вогнегасної речовини з параметрами, визначеними нормативними документами. Цей показник є критичним для ефективності гасіння пожежі.

За величиною робочого тиску вогнегасники поділяють на:

Низького тиску – де робочий тиск не перевищує 2,5 МПа при температурі навколишнього середовища (20±2)°С
Високого тиску – де робочий тиск перевищує 2,5 МПа при нормальній температурі навколишнього середовища (20±2)°С

Для кожного типу вогнегасників встановлено свої нормативні значення робочого тиску. Наприклад, для порошкових вогнегасників ВП-100 робочий тиск становить 1,4-1,6 МПа (14-16 бар). Водночас, для вуглекислотних вогнегасників ситуація інша – при температурі -20°C робочий тиск становить 5,7 МПа, а при +50°C зростає до 14,7 МПа.

Під час щорічної перевірки тиску на порошкових вогнегасниках оцінюють положення стрілки манометра – вона повинна знаходитися в зеленій зоні. Якщо стрілка зміщена в червону зону або взагалі відсутня – це серйозний привід для негайної заміни або перезарядки вогнегасника.

Важливо також розрізняти мінімальний і максимальний робочий тиск:

Максимальний робочий тиск – найбільше значення тиску газу, що встановлюється перед початком виходу вогнегасної речовини при максимальній температурі експлуатації
Мінімальний робочий тиск – найменше значення тиску газу при мінімальній температурі експлуатації

Об'єм заряду: від ВП-1 до ВП-100

Об'єм заряду визначає ефективність і сферу застосування вогнегасника. За масою заряду вогнегасники класифікують на:

До 20 кілограм – переносні моделі для невеликих офісів та приміщень
Від 20 до 450 кілограм – пересувні варіанти для автозаправних станцій або станцій метрополітену
Від 450 кілограм – стаціонарні моделі, що нагадують цілу систему автоматичного гасіння пожежі

У лінійці порошкових вогнегасників найпоширенішими є моделі:

ВП-1 – компактний переносний пристрій
ВП-5 – містить 5 кг вогнегасного порошку
ВП-9 – потужний вогнегасник вагою до 13 кг
ВП-100 – пересувний вогнегасник, що містить 100±2 кг порошку

Для вуглекислотних вогнегасників характерні інші об'єми:

ВВК-1,4 (ОУ-2) – має вагу 5,3 кг, місткість корпусу 2,0 літра, заряд вогнегасної речовини 1,4 кг
ВВК-2 – здатний гасити пожежі площею до 8 м²

Об'єм заряду безпосередньо впливає на вогнегасну здатність. Наприклад, повного заряду вогнегасника ВП-100 достатньо для гасіння пожежі на площі до 200 м², тоді як ВВК-2 розрахований на площу до 8 м².

Тип пускового пристрою: вентильний, пістолетний

Конструкція пускового пристрою визначає зручність і швидкість приведення вогнегасника в дію. Розрізняють такі типи пускових пристроїв:

Вентильні затвори – потребують розкручування для подачі вогнегасної речовини
Важільна (пістолетна) запірно-пускова система – приводиться в дію натисканням на важіль керування
З додатковим джерелом тиску – містять спеціальний балончик або газогенератор

Тип вогнегасника	Робочий тиск	Типовий пусковий пристрій	Особливості перевірки
Порошковий (ВП)	1,4-1,6 МПа	Важільний	Перевірка положення стрілки манометра
Вуглекислотний (ВВК)	5,7-14,7 МПа	Вентильний	Перевірка ваги (допустиме зниження не більше 5% або 50 г)

Запірно-пусковий пристрій порошкових вогнегасників складається з натискного важеля, захисної скоби та манометра з індикатором тиску. Для вуглекислотних вогнегасників характерна інша конструкція: при відкриванні запірно-пускового пристрою (натисканні на важіль), заряд вуглекислоти по сифонній трубці надходить до розтрубу.

Згідно з вимогами ДСТУ 4297:2004 "Пожежна техніка. Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги", під час щорічної перевірки фахівці обов'язково оцінюють стан запірно-пускового механізму. Виявлені несправності в пусковому пристрої є підставою для негайної перезарядки вогнегасника.

Правила розміщення вогнегасників у житлі, офісі та авто

Правильне розташування вогнегасників відіграє вирішальну роль у швидкості реагування на пожежу. Навіть найякісніший пристрій буде марним, якщо його неможливо швидко дістати у критичний момент. Тому у 2025 році правила розміщення засобів пожежогасіння стали ще більш конкретними.

Вимоги до висоти та доступності

Передусім вогнегасники повинні бути розташовані на вертикальних поверхнях – стінах або перегородках, закріплені за допомогою спеціальних кронштейнів або розміщені в пожежних шафах. Висота розміщення залежить від маси пристрою:

Для вогнегасників масою менше 15 кг верхній край не повинен бути вищим ніж 1,5 м від підлоги
Для пристроїв масою 15 кг і більше – висота встановлення не повинна перевищувати 1 м

Важливо забезпечити належну видимість вогнегасників. Якщо через особливості приміщення пристрої важко помітити (наприклад, через обладнання, меблі чи товари), над ними на висоті 2-2,5 м встановлюють спеціальні вказівники згідно з ДСТУ ISO 6309:2007.

Вогнегасники мають бути захищені від:

Прямих сонячних променів
Механічних пошкоджень
Вібрацій
Потоків нагрітого повітря

Водночас слід враховувати температурний режим приміщення. Порошкові та вуглекислотні вогнегасники можна експлуатувати при температурі від -40°C до +50°C, тоді як повітряно-пінні слід переносити в опалювані приміщення при низьких температурах.

Норми для громадських будівель

У громадських будівлях вогнегасники розміщують:

На шляхах евакуації
Біля входів і виходів з приміщень
Поблизу потенційних джерел займання

Однак розташування не повинно створювати перешкод для вільного виходу людей з приміщення під час пожежі. Відстань від дверей до вогнегасника має бути достатньою для їх повного відчинення.

На кожному поверсі як виробничої/складської, так і громадської/адміністративної будівлі потрібно мати щонайменше два переносні вогнегасники. При площі приміщення понад 100 м² кількість засобів пожежогасіння визначається з розрахунку 1 кг вогнегасної речовини на кожні 10 м² підлоги.

Особливі вимоги встановлені для приміщень з технологічними процесами, які при аварійному режимі можуть утворювати вибухонебезпечні суміші. У таких випадках вогнегасники розміщують за межами цих приміщень з урахуванням безпечних відстаней.

Розміщення в автомобілях

Згідно з вимогами Правил дорожнього руху, експлуатація транспортних засобів без працездатних вогнегасників заборонена. Нормативними документами встановлено чіткі правила розміщення:

У легкових автомобілях вогнегасник рекомендується розміщувати в пасажирському салоні, а не в багажнику, для швидкого доступу
У вантажних автомобілях – у кабіні, в легкодоступному для водія місці
Вогнегасник повинен бути надійно закріплений спеціальними кронштейнами
Забороняється зберігання в багажнику, кузові вантажного автомобіля або інших місцях з обмеженим доступом

Для легкових автомобілів загального призначення достатньо одного порошкового вогнегасника із зарядом не менше 2 кг (ВП-2). Для пасажирських автомобілів з більш ніж 9 сидіннями вимоги залежать від маси:

До 5 т – порошковий вогнегасник із зарядом не менше 3 кг (ВП-3)
Понад 5 т – порошковий вогнегасник із зарядом не менше 5 кг (ВП-5)

Таким чином, правильне розміщення вогнегасників згідно з нормативними вимогами забезпечує їх ефективне використання в критичній ситуації та допомагає запобігти значним матеріальним збиткам.

Інструкція з використання вогнегасників у 2025 році

"Забороняється триматися за розтруб вогнегасника." — Міністерство внутрішніх справ України, Офіційний орган державної влади, регулятор пожежної безпеки

Своєчасне використання вогнегасника під час пожежі може врятувати життя та запобігти значним матеріальним втратам. Проте ефективність цього інструменту залежить від правильного алгоритму дій. Розглянемо детальні інструкції з використання найпоширеніших типів вогнегасників відповідно до оновлених вимог 2025 року.

Алгоритм дій для моделей ВП-1, ВП-5

Порошкові вогнегасники ВП-1 та ВП-5 працюють за принципом витіснення порошку через сифонну трубку за допомогою тиску газу. Для їх правильного використання необхідно:

Наблизитися до вогнища пожежі на безпечну відстань (2-3 метри)
Зірвати захисну пломбу та висмикнути запобіжну чеку руками або за допомогою підручних предметів
Направити сопло (шланг) вогнегасника на осередок займання
Натиснути кистю руки на важіль запірно-пускового механізму
Розпилювати порошок, спрямовуючи струмінь в основу полум'я

Для гасіння пожежі на відкритому просторі потрібно направляти струмінь порошку виключно за напрямком вітру. Вогнегасник ВП-5 здатний ефективно гасити пожежі на площі до 15 м², що робить його оптимальним для середніх приміщень.

Особливості використання вуглекислотних ВВК-5

Вуглекислотні вогнегасники мають певні відмінності в експлуатації порівняно з порошковими. Алгоритм використання ВВК-5:

Акуратно зняти пломбу з запірно-пускового механізму
Направити шланг з розтрубом на місце загоряння, тримаючи вогнегасник за рукоятку розтруба
Натиснути на скобу запірно-пускового механізму для подачі вуглекислотного газу
Утримувати важіль натиснутим для забезпечення безперервної подачі CO₂

Основний принцип дії вуглекислотних вогнегасників полягає у витісненні кисню та швидкому охолодженні осередку пожежі. Зазвичай стандартний час дії вуглекислотного вогнегасника становить від 25 до 40 секунд, а довжина струменя сягає від 1,5 до 3 метрів.

Застереження щодо обмороження та задимлення

При використанні вогнегасників необхідно дотримуватися важливих запобіжних заходів:

При роботі з вуглекислотними вогнегасниками:
- Ніколи не тримайтеся за розтруб голими руками, оскільки його температура може опускатися до -70°C, що призводить до миттєвого обмороження
- Використовуйте спеціальну рукоятку або захисні рукавиці
- Не направляйте струмінь вуглекислого газу на людей
- Після гасіння пожежі обов'язково провітріть приміщення через високу концентрацію вуглекислого газу
При роботі з порошковими вогнегасниками:
- Враховуйте, що розпилений порошок суттєво знижує видимість у приміщенні, що може ускладнити евакуацію
- За можливості, захистіть органи дихання та зору
- Не використовуйте несправні вогнегасники або пристрої з недостатнім тиском

Під час використання будь-якого типу вогнегасника заборонено направляти струмені вогнегасної речовини назустріч один одному при гасінні пожежі кількома пристроями одночасно. Також категорично заборонено кидати вогнегасник у полум'я та завдавати йому механічних пошкоджень для приведення в дію.

Обслуговування та терміни придатності згідно нових норм

Регулярне обслуговування вогнегасників є критично важливим для їхньої ефективності в момент небезпеки. З 2025 року в Україні суттєво оновилися вимоги до технічного контролю цих пристроїв. Пропоную розглянути найважливіші зміни в нормативах.

Щорічна перевірка та перезарядка

Відповідно до оновлених вимог, періодичність перезарядки вогнегасників залежить від їхнього типу:

Водяні та водопінні вогнегасники потрібно перезаряджати не рідше одного разу на рік
Порошкові вогнегасники перезаряджаються не рідше одного разу на 2 роки, якщо виробником не передбачено більшого строку
Порошкові вогнегасники, встановлені на транспортних засобах або в несприятливих умовах експлуатації, мають перезаряджатися не рідше одного разу на рік
Вуглекислотні вогнегасники перезаряджаються не рідше одного разу на 5 років

Важливо також знати, що під час щорічного технічного огляду порошкових вогнегасників фахівці вибірково (не менше 3% від загальної кількості однієї марки) розбирають та перевіряють основні експлуатаційні параметри вогнегасного порошку. Якщо хоча б за одним параметром порошок не відповідає вимогам, усі вогнегасники цієї марки підлягають перезарядці.

Термін служби балонів: 10 років

Незалежно від зовнішнього вигляду та стану, загальний термін експлуатації вогнегасників обмежений. Для різних типів вогнегасників встановлено такі граничні строки:

Порошкові вогнегасники: 10 років
Вуглекислотні вогнегасники: 10 років
Повітряно-пінні вогнегасники: до 10 років

Після закінчення цього терміну вогнегасники підлягають обов'язковому списанню, навіть якщо вони зовні виглядають справними. Рішення про зняття з експлуатації та утилізацію непридатних вогнегасників має бути документально підтверджене спеціалізованим підприємством з технічного обслуговування.

Ознаки непридатності до використання

Окрім закінчення терміну експлуатації, існують інші підстави для негайного технічного обслуговування або списання вогнегасників:

Зовнішні пошкодження: наявність вм'ятин, тріщин, слідів корозії на корпусі чи запірно-пускових пристроях
Проблеми з індикацією: відсутність робочого тиску, стрілка манометра не в зеленій зоні (для закачних вогнегасників)
Пошкодження маркування: відсутність або пошкодження етикетки з технічними характеристиками
Несправність механізму: туго натискається або заїдає спусковий важіль, випадає шланг
Злежування порошку: чути характерний звук при струшуванні порошкового вогнегасника

Якщо під час щомісячного огляду відповідальною особою виявлено хоча б одну з цих ознак, вогнегасник повинен бути негайно відправлений на технічне обслуговування.

Нові типи вогнегасників, рекомендовані у 2025 році

Технології пожежогасіння постійно розвиваються, і 2025 рік приніс нові ефективні рішення для захисту від пожеж. Розглянемо інноваційні типи вогнегасників, які стали найбільш рекомендованими для використання.

Автоматичні порошкові системи

Автоматичні системи порошкового пожежогасіння забезпечують надійний захист об'єктів будь-якого масштабу. Ці системи працюють на основі модулів порошкового пожежогасіння, які є ключовим елементом всієї конструкції. Перевага таких модулів полягає в можливості самоспрацьовування, коли температура в приміщенні досягає критичної відмітки.

Принцип роботи полягає в автоматичному спрацьовуванні від сигнально-пускових пристроїв після подачі струмового імпульсу на активатор. Під час активації тиск всередині корпусу зростає, руйнується мембрана, і порошок миттєво розпилюється в зону займання.

Такі системи не потребують спеціального технічного обслуговування, зазвичай достатньо щоквартального зовнішнього огляду. Висока надійність пояснюється простотою конструкції – корпус з порошком, вузол кріплення до стелі та мембрана для викиду вогнегасної речовини.

Закидні вогнегасники з рідиною ФК1

Закидні вогнегасники – це принципово новий тип протипожежного обладнання, що являє собою колбу або циліндр зі спеціальним вогнегасним складом. Їхня головна перевага – надзвичайна простота використання. У випадку пожежі достатньо вийняти пристрій з футляра, закинути в зону загоряння і відійти на безпечну відстань.

Ємність такого вогнегасника наповнена рідиною ФК1 (FS-1), яка комплексно впливає на зону горіння – охолоджує поверхні, витісняє кисень та утворює захисну мікроплівку, запобігаючи повторному загорянню. Одна капсула здатна успішно загасити пожежу обсягом до шести кубічних метрів.

Закидні вогнегасники типу Fire Stopper особливо рекомендовані для застосування в житлових і офісних приміщеннях, громадських установах та транспорті. Вони не потребують обслуговування протягом 5 років, безпечні для людини та навколишнього середовища.

Моделі з самоспрацюванням при пожежі

Круглі вогнегасники – сучасний тип обладнання з унікальною сферичною формою та функцією самоспрацювання. Ці пристрої активуються автоматично при досягненні певної температури або при контакті з полум'ям, не потребуючи участі людини.

Самоспрацьовуючі автоматичні вогнегасники мають вбудовані датчики, які виявляють підвищення температури та інші ознаки пожежі. Коли датчики активуються, вони визначають тип пожежі та обирають відповідну реакцію. При активації вогнегасник розпилює речовину (порошок, газ, аерозоль або воду) на значну площу, ефективно перекриваючи доступ кисню до вогню.

Перед тим як купити вогнегасники нового типу, варто врахувати тип приміщення та потенційні ризики. Наприклад, вогнегасники з порошком добре підходять для промислових об'єктів, тоді як водяні моделі ефективніші для домашнього використання.

Висновок

Вогнегасники безперечно залишаються найдоступнішим та найефективнішим первинним засобом боротьби з пожежами. Протягом статті ми розглянули нові вимоги безпеки 2025 року, які суттєво змінили підхід до експлуатації цих важливих пристроїв. Насамперед варто зазначити, що оновлені нормативні документи встановлюють більш жорсткі вимоги до сертифікації, маркування та обслуговування вогнегасників.

Відповідно до нових стандартів, вибір правильного типу вогнегасника залежить від класу можливої пожежі. Порошкові вогнегасники демонструють найвищу універсальність, оскільки здатні боротися з пожежами класів A, B, C та E. Водночас вуглекислотні моделі незамінні для гасіння електрообладнання під напругою до 10000 В без залишення слідів.

Правильне розміщення вогнегасників також набуває особливого значення. Вогнегасники масою менше 15 кг слід розташовувати на висоті не більше 1,5 м від підлоги, а важчі моделі — не вище 1 м. Таким чином забезпечується швидкий доступ у критичний момент.

Технічне обслуговування вогнегасників становить обов'язкову частину протипожежної безпеки. Порошкові вогнегасники потребують перезарядки кожні 2 роки, натомість вуглекислотні — раз на 5 років. Загальний термін служби більшості моделей становить 10 років, після чого їх необхідно замінити незалежно від зовнішнього стану.

Окрім того, 2025 рік ознаменувався появою інноваційних типів вогнегасників. Автоматичні порошкові системи, закидні вогнегасники з рідиною ФК1 та моделі з самоспрацюванням значно розширюють можливості протипожежного захисту.

Зрештою, найголовніше правило безпеки залишається незмінним — знати, як правильно користуватися вогнегасником. Рішучі дії та чітке дотримання інструкцій дозволяють ефективно загасити займання на початковій стадії, отже зберегти життя та майно.

Безумовно, дотримання всіх описаних вимог до вогнегасників забезпечить високий рівень пожежної безпеки у 2025 році. Правильний вибір, регулярне обслуговування та вміння користуватися цими пристроями становлять невід'ємну частину загальної культури безпеки кожного відповідального власника.

FAQs

Q1. Які основні зміни у вимогах до вогнегасників відбулися у 2025 році? Основні зміни включають жорсткіші вимоги до сертифікації та маркування, нові правила розміщення та обслуговування вогнегасників, а також впровадження інноваційних типів, таких як автоматичні порошкові системи та закидні вогнегасники.

Q2. Як часто потрібно перезаряджати різні типи вогнегасників? Водяні та водопінні вогнегасники перезаряджаються щороку, порошкові - кожні 2 роки (або щороку за несприятливих умов експлуатації), а вуглекислотні - раз на 5 років.

Q3. На якій висоті слід розміщувати вогнегасники? Вогнегасники масою до 15 кг розміщують на висоті не більше 1,5 м від підлоги, а важчі моделі - не вище 1 м для забезпечення швидкого доступу.

Q4. Які нові типи вогнегасників рекомендовані у 2025 році? Рекомендовані нові типи включають автоматичні порошкові системи, закидні вогнегасники з рідиною ФК1 та моделі з функцією самоспрацювання при пожежі.

Q5. Який загальний термін служби вогнегасників? Загальний термін служби більшості типів вогнегасників, включаючи порошкові та вуглекислотні, становить 10 років, після чого їх необхідно замінити незалежно від зовнішнього стану.

Купити вогнегасники в Києві і по всій Україні Ви можете зателефонувавши нам за номерами телефонів: 044-222-64-19, 067-121-03-96

		Кількість	Вартість
Всього 0 грн Оформити замовлення